«Динамо» (Тбилиси) — «Спартак» (Москва) 1:0 (1:0)

«Динамо» (Тбилиси) — «Спартак» (Москва) 1:0 (1:0)

Чемпионат СССР 1973 года. Высшая лига. Матч № 28.
20 октября 1973 года. 18-00. Тбилиси. Стадион «Локомотив». 17000 зрителей.
Судьи: К.Смирнов, М.Рукавцев, Н.Шушпанов (все — Ленинград).
«Динамо»: Гогия, Дзодзуашвили, Хурцилава (к), Челидзе, Эбралидзе, Гавашели, М.Мачаидзе, Асатиани, Кипиани, Г.Нодия (Кантеладзе, 88), Л.Нодия (Церетели, 46).
«Спартак»: Прохоров, Логофет (к), Ольшанский, Букиевский, Зенков, Киселев, Кокорев (Андреев, 78), Булгаков, Пискарев, Минаев, Редин (Мирзоев, 64).
Гол:
1:0 Гавашели — 10

ОФИЦИАЛЬНЫЙ СУДЕЙСКИЙ ПРОТОКОЛ (ГАРФ, Фонд 7576, Опись 31, Дело 1839)

ОТЧЕТЫ ПРЕССЫ:

Советский спортლელო (Лело)Заря ВостокаМолодежь ГрузииВечерний Тбилиси

Газета «Советский спорт» (Москва) от 23 октября 1973 года:

«ДИНАМО» (Тбилиси) — «СПАРТАК» — 1:0.
«Динамо» (Тбилиси) — «Спартак» (Москва). 1:0 (1:0). Тбилиси. Стадион «Локомотив». 20 октября. 19 градусов, 25 000 зрителей.
Судьи К. Смирнов, М. Рукавцев, Н. Шушпанов (все — Ленинград).
«Динамо». Гогия — 4, Дзодзуашвили — 4, Хурцилава — 4, Челидзе — 4, Эбралидзе — 4, Гавашели — 4, Мачаидзе — 4, Асатиани — 4, Кипиани — 4, Г. Нодия — 4 (Кантеладзе, 88 — б/о), Л.Нодия — 4 (Церетели, 46 — 4).
«Спартак»: Прохоров — 4, Логофет — 4, Ольшанский — 4, Букиевский — 4, Зенков — 3, Киселев — 4, Кокорев — 4 (Андреев, 78—б/о), Булгаков — 4, Пискарев — 3, Минаев — 4, Редин — 3 (Мирзоев, 64 — б/о).
Гол: Гавашели (10). Дублеры — 1:3. Голы: у динамовцев — Мчедлишвили (с пенальти); у спартаковцев — Андреев (3, один — с пенальти).
Когда в перерыве матча дублирующих составов тренеры заменили Челидзе, Церетели, Кокорева, все догадались, что они и на следующий день появятся на поле.
Был в дубле еще один игрок, который мог, на мой взгляд, привлечь внимание тренеров. Дело не только в том, что спартаковец Андреев забил три мяча (хотя и это, согласитесь, не последний аргумент). В матче дублеров он отличался инициативностью, постоянной нацеленностью на ворота. Если учесть, что и Пискарев, и Редин, надежно прикрытые защитниками, легко отказались от борьбы и фактически сложили оружие, станет ясно: такого игрока, каким показал себя накануне Андреев, недоставало москвичам в субботнем матче.
Хозяева поля легко и быстро открыли счет. И это обстоятельство наложило отпечаток на ход игры и ее содержание в осташиеся 80 минут. В оборону динамовцы не ушли, но действовали так, словно подчеркивали, что для победы им и одного гола хватит. А забит этот гол был так. Л. Нодия не совсем точно отпасовал мяч ворвавшемуся в штрафную площадь Гавашели. Зенков опередил динамовца, но так сильно откинул Прохорову мяч, что вратарь не сумел удержать его в руках. Мяч попал к Гавашели, а после его удара — в сетку.
Спартаковцы долго не могли наладить игру. Думаю, их настораживали итоги последних матчей, проведенных тбилисцами на своем, поле (в каждом из них в ворота гостей влетало по четыре мяча). Лишь за несколько минут до перерыва у ворот «Динамо» возник первый, по-настоящему угрожающий момент, упущенный, правда, из-за неточного завершающего удара. Чаще же всего мяч терялся гостями еще на подступах в штрафной площади. В середина поля полузащитники тбилисцев переигрывали соперников, у которых чувствовалось отсутствие Папаева, Пассивностью спартаковцев успешно пользовались защитники «Динамо»: Эбралидзе, Хурцилава, Дзодзуашвили поочередно выходили на передний край атаки.
Изменения в настроениях команд бросились в глаза вскоре после перерыва. Спартаковцы хоть и поздно, но поняли, что хозяева поля, довольствуясь малым, обострений искать не станут. Надо обострять игру самим. Работы Гогия явно прибавилось, был даже момент (минут за восемь до финального свистка), когда Логофет, получив передачу посла углового, бил по воротам метров в шести и послал лишь над перекладиной.
Г. АКОПОВ.

Газета «ლელო» («Лело», Тбилиси) от 23 октября 1973 года:

მიზანი ნათელია!
თბილისი. “ლოკომოტივის” სტადიონი. 20 ოქტომბერი.
“დინამო” (თბილისი) – “სპარტაკი” (მოსკოვი) 1:0 (1:0).
“დინამო”: გოგია, ძოძუაშვილი, ჭელიძე, ხურცილავა, ებრალიძე, გავაშელი, მ. მაჩაიძე, ასათიანი, ყიფიანი, გ. ნოდია (კანთელაძე), ლ. ნოდია (წერეთელი).
“სპარტაკი”: პროხოროვი, ლოგოფეტი, ოლშანსკი, ბუკიევსკი, ზენკოვი, კისელიოვი, კოკორევი (ანდრეევი), ბულგაკოვი, პისკარიოვი, მინაევი, რედინი (მოროზოვი).
მსაჯი: კ. სმირნოვი (ლენინგრადი).
თბილისის “დინამოს” მიზანი და ამოცანები XXXV ჩემპიონატში საბოლოოდ და კონკრეტულად გამოიკვეთა. მოსკოვის “სპარტაკთან” მოგებული მატჩის შემდეგ ცხადი გახდა, რომ ჩვენს გუნდს ბრინჯაოს მედლების მოპოვების ან IV ადგილზე გასვლის რეალური შანსი აქვს, წლევანდელი IV ადგილი კი ნიშნავს, რომ დინამოელები გაისადაც ევროპულ ორბიტაზე გავლენ და მონაწილეობას მიიღებენ უეფა–ს ტურნირში. საქმე ისაა, რომ თბილისელთა უშუალო კონკურენტები – მოსკოვის “დინამო” და “შახტიორი” ერთმანეთს უნდა შეხვდნენ 1 ნოემბერს და ერთ–ერთი მათგანი, ცხადია, დაკარგავს ქულებს.
პერსპექტივა რეალურია, მაგრამ მისი განხორციელებისთვის დინამოელებმა თავი არ უნდა დაზოგონ, მთელი ძალები უნდა შესწირონ ბრძოლას დარჩენილ ორ მატჩში: ცსკა–სთან – შინ და “ზენიტთან” – სტუმრად. იმედი უნდა ვიქონიოთ, კოლექტივი პასუხისმგებლობის გრძნობით მოეკიდება ამ ძნელ საქმეს, არ გაუმტყუნებს იმედს გულშემატკივრებს, არ შელახავს თავის სპროტულ პრესტიჟს.
ახლა რამდენიმე სიტყვა განვლილ მატჩზე. “სპარტაკთან” წლეულს დინამოელები ვალში არიან, ვინაიდან სწორედ მასთან იწვნიეს მარცხი სსრ კავშირის თასზე და ჩემპიონატის შეხვედრაც წააგეს მოსკოვში. იოლ თამაშს, რა თქმა უნდა, არავინ ელოდა, ვინაიდან სპარტაკელებიც ზუსტად იმავე პერსპექტივების წინაშე იდგნენ და მიზნის მისაღწევად ძალღონეს არ დაზოგავდნენ, მაგრამ მოლოდინმა, შეიძლება ითქვას, სინამდვილეს გადააჭარბა: სტუმრები არნახული ენერგიით და თავგანწირვით იბრძოდნენ, გუნდის ყოველი რგოლი მოქმედებდა მაქსიმალური მონდომებით. განსაკუთრებით აქტიურობდნენ პისკარიოვი, ბულგაკოვი, მინაევი.
მდგომარეობას ართულებდა ისიც, რომ დინამოელთა დაცვაში ხშირად იჩენდა თავს ნერვიულობა, შეცდომები. იყო მომენტები, როცა მოსკოველებს აშკარად შეეძლოთ წარმატებისთვის მიეღწიათ.
გოლი, რომელმაც მატჩის ბედი თბილისელთა სასარგებლოდ გადაწყვიტა, გავიდა მე–10 წუთზე და საკმაოდ საინტერესო სიტუაციაში: გავაშელმა ღრმა რეიდი შეასრულა და ლ. ნოდიასგან მიღებული ბურთით შეიჭრა მეტოქის საჯარიმო მოედანზე.
დარტყმა არ იყო ძნელი, პროხოროვმა აიღო კიდეც ბურთი, მაგრამ საბედისწერო შეცდომა მოუვიდა და ხელიდან გაუშვა იგი. შეიძლება სხვას არ გაეგრძელებინა ბრძოლა ასეთ მომენტში, გავაშელმა კი ბოლომდე შეასრულა თავისი მოვალეობა, განაგრძო იერიში და მიუსწრო “უპატრონოდ” დარჩენილ ბურთს. გოლი, ძალიან საჭირო, ძვირფასი გოლი გავიდა – 1:0.
სახიფათო იერიშები მთელი მატჩის განმავლობაში არ შეუნელებიათ არც თბილისელებს, არც მოსკოველებს. შესვენების შემდეგ რამდენიმე კარგი კომბინაცია გაითამაშეს ერთმანეთთან ყიფიანმა და წერეთელმა, აქტიურობდა მაჩაიძე.
უშფოთველი ცხოვრება არც გოგიას კართან იყო, მაგრამ ანგარიში უცვლელი დარჩა.
დინამოელებმა ღირსეულად მოიგეს ეს ძნელი, საპასუხისმგებლო მატჩი.
აუცილებლად მიგვაჩნია ხაზი გავუსვათ ლენინგრადელი არბიტრის კ. სმირნოვის ლიბერალობას. სპარტაკელები ხშირად მიმართავდნენ ეგრეთ წოდებულ “მცირე ფოლის” ტაქტიკას და აკრძალული ილეთებით ახერხებდნენ თბილისელთა იერიშების უვნებელყოფას, მსაჯი კი მხოლოდ დარღვევის ფორმალური აღნიშვნით იფარგლებოდა და გადამჭრელ ზომებს არ მიმართავდა წესრიგის დასამყარებლად.
ბ. ქორქია.

Газета «Заря Востока» (Тбилиси) от октября 1973 года:

Газета «Молодежь Грузии» (Тбилиси) от октября 1973 года:

Газета «Вечерний Тбилиси» (Тбилиси) от октября 1973 года: